МОВЧАТИ, -чу, -чиш, недок. 1. Нічого не говорити. 2. Не розказувати, не говорити про кого-, що-небудь; зберігати в таємниці. 3. перен. Не видавати звуків, не порушувати тиші. // Не діяти (про апарати, які подають звукові сигнали, про вогнепальну зброю тощо). 4. перен. Не давати про себе звати; не виявлятися (про почуття, переживання тощо). 5. Не висловлювати відкрито своєї думки, не діяти, не втручатися в що-небудь. // розм. Не писати листів, не відповідати на них. // Не писати, не друкувати своїх творів (про письменників). 6. перен. Покірно терпіти, зносити що-небудь.
Мовчати в інших словниках
| Мовчати — Тлумачний словник української мови |