Могила — Великий тлумачний словник сучасної української мови
МОГИЛА, -и, ж. 1. Яма для поховання померлого. // Місце поховання і насип, гороик на ньому. Братська могила. 2. переи. Смерть. // у зиач. присудк. сл. Кінець, смерть. До самої могили. 3. Високий насип на місці давнього поховання. Сторожова потяла.