МОДАЛЬНІСТЬ, -ності, ж. 1. Граматична категорія, яка означає відношення змісту мовлення до дійсності й виражається за допомогою форм способу дієслова, інтонації, вставних слів і т. ін. 2. У логіці - характеристика судження залежно від встановлюваної ним вірогідності, тобто від того, що в ньому стверджується “ можливість, дійсність чи необхідність чогось. 3. муз. В теорії ладу - спосіб звуковисотної організації, в основі якого лежить звукорядний принцип, на відміну від тональності з її технікою центрального тону або співзвуччя.