МОЛОДЕЦЬ, -дца, ч. 1. Молода неодружена людина; парсоок. 2. також молодець; мн. молддці, нар.-поет. Статна здорова молода людина міцного складу, бравого вигляду. 3. у знач, присудк. сл., розм. Уживається для висловлення похвали людині за відмінну роботу або за //- позитивні якості. 4. розм. Те саме, що молодчик 2.
Молодець в інших словниках
| Молодець — Словник чужомовних слів і термінів |