МОНАДА, -и, ж. 1. У давньогрецькій математиці -вазва одиниці. 2. У стародавніх філософів (піфагорійців) - одиничність як один із принципів буття. 3. В ідеалістичній філософії Лейбніца -одна з вепротяжних, неподільних духовних сут-востей, що лежить в основі буття.
Монада в інших словниках
| Монада — Російсько-український академічний словник (А–П) |
| Монада — Словник чужомовних слів і термінів |