Моргати — Великий тлумачний словник сучасної української мови
МОРГАТИ, -Аю, -Аєш, недок. 1. Мимоволі швидко опускати й піднімати повіки та вії. // Швидко заплющуватися й розплющуватися (про очі). 2. до кого, на кого, кому і без додатка. Подавати знак рухом повіки, брови. // Рухаючи бровами, повіками, залицятися, кокетувати, підморгувати. 3. перен. Нерівномірно, переривчасто світити, блимати (про предмети, що світять або світяться). МОРГНУТИ, -ну, -неш, док. Одвокр. до моргати.