МОРИТИ, моркі, мбриш, недок., перех. 1. рідко. Те саме, що труїти. 2. перед., розм. Доводити до виснаження, знемоги; виснажувати, мучити. Морить на соя. 3. розм. Дуже стомлювати чимось; знесилювати. 4. спец. Тримати деревину у вода, у спеціальному розчині, надаючи їй темного забарвлення та міцності, або фароувати її морилкою. Морити дсо.
Морити в інших словниках
| Морити — Тлумачний словник української мови |