МУЗИКА, -и, ж. 1. Мистецтво, що відображає дійсність у художньо-звукових образах. // Твори такого мистецтва, сукупність їх. ** Покласти на музику - написати музичний твір на який-небудь текст. 2. Інструментальний вид цього мистецтва на відміну від вокального. Симфонічна музика. // Виконання, звучання музичних творів. 3. чого і з означ. Гармонійне звучання чого-небудь. // Сукупність яких-небудь звуків. 4. Те саме, що оркастр. 5. перен. , розм. Про складну, тривалу справу, марудне заняття тощо.
МУЗИКА, -и, ч. Те саме, що музикант.
Музика в інших словниках
| Музика — Тлумачний словник української мови |
| Музика — Фразеологічний словник української мови |