Мяко — Великий тлумачний словник сучасної української мови
М'ЯКО, присл. 1. Викликаючи відчуття податливості, гнучкості під час дотику. // Не твердо на дотик. // у знач, присудк. сл. 2. перен. Спричиняючи приємні відчуття (для ока, слуху тощо); не різко. // Тихо, приглушено, ледве чутно. // Повільно, плавно, не стукнувшись. 3. Поступово переходячи з однієї якості, ознаки тощо в іншу. 4. перен. Виражаючи ласку, ніжність, сердечність; ласкаво, ніжно, сердечно. 5. Несуворо, поблажливо. // У негострій, нерізкій формі. М'Яко кажучи - уживається в значенні вставного слова за бажання не говорити різких слів, не висловлювати оцінок, думок.