МІДЬ, -і, ж. 1. Проста речовина хімічного елемента Купруму. В'язкий і ковкий метал червонуватого кольору, що його використовують в електротехніці, радіоелектроніці, хімічному машинобудуванні, для виготовлення художніх виробів тощо. // перен. Про колір, який нагадує цей метал. // перен. Про звуки, що нагадують дзвін цього металу або є звучанням інструментів, вигот. із цього металу. 2. Виріб чи вироби з цього металу. // Духовий оркестр. 3. Мідні монети.
Мідь в інших словниках
| Мідь — Тлумачний словник української мови |