Мізинчик — Великий тлумачний словник сучасної української мови
МІЗИНЧИК, -а, ч. Зменш.-пестл. до мізйнець. МІЗКОВИТИЙ, -а, -е, розм. Те саме, що мізкуватий. МІЗКУВАННЯ, -я, а, розм. Дія за знач, мізкувати. МІЗКУВАТИ, -ею, .уєш, иедок.' розм. 1. Продумувати що-небудь; розмірковувати. 2. Те саме, що розуміти; тямити.