МІЛІЦІОНЕР, -а, ч. Працівник міліції (у 1 знач.). міліціонерка, -и, розм. Жін. до міліціонер. МІЛІЦІОНЕРСЬКИЙ, -а, -е. Прикм. до міліціонер. МІЛІЦІЯ, -ї, ж. 1. Державний адміністративний орган, що здійснює охорону громадського порядку в країні. // Місцеве управління цієї організації. 2. розм. Міліціонери. 3. В окремих країнах у воєнний час - вид ополчення.
Міліціонер в інших словниках
| Міліціонер — Словник чужомовних слів і термінів |