МІНА2, -и, ж. 1. Особливий вибуховий снаряд, що закладається в землю, під воду і т. Ін. 2. Снаряди, призначені для стрільби з мінометів. 3. Те саме, що торпеда.
МІНА3, -и, ж. 1. Обмін. 2. юр. Договір, згідно з яким між сторонами здійснюється обмін одного майна на інше.
МІНА4, -и, ж. 1. У Стародавній Греції - грошова одиниця, також відповідна їй монета. 2. У сучасній і Стародавній Греції, а також на Стародавньому Сході - міра маси, що дорівнює 489,6 г.
МІНА5, -и, ж. Стрижень олівця.
МІНА", -и, ж. Підземний хід, підземна галерея або ніша в копальні, в льоху, а також інші ходи в чому-небудь.