Мінус — Великий тлумачний словник сучасної української мови
МІНУС, -а, ч. 1. Математичний знак для позначення дії віднімання та від'ємних чисел, зображений горизонтальною рискою ( - ). 2. вевідм. Уживається між двома числами для позначення того, що друге віднімається від першого. 3. вевідм. Негативна величина; уживається для позначення температури нижче нуля. 4. перев., розм. Вада, недолік.