Мінімум — Великий тлумачний словник сучасної української мови
МІНІМУМ, -у, ч. 1. Найменша кількість чого-небудь. " Прожитковий мінімум - найменша кількість грошей, засобів, необхідних для забезпечення життєдіяльності людини. Як мінімум - щонайменше. 2. чого, який. Сукупність знань або заходів, необхідних у якій-небудь галузі. 3. у звач. присл., розм. Найменше, мінімально. 4. мат. Найменше значення безперервної функції. міністеріали, -ів, мв. (одв. міністеріал, -а, одв.). За середньовіччя в Західній Європі - слуги короля або великого феодала.