МІРНИЙ, -а, -е. 1. Який відбувається, здійснюється у певному ритмі; розмірений, ритмічний. 2. спец. Яким вимірюють що-небудь, який є міркою. 3. Який не виявляє себе повною мірою, на повну силу; стриманий, поміркований. 4. Проміжний ознаками, якостями між двома протилежними величинами (великим і малим, високим і низьким, важким і легким і т. ін.): помірний.
Мірний в інших словниках
| Мірний — Тлумачний словник української мови |