Містика — Великий тлумачний словник сучасної української мови
МІСТИКА, -и, ж. 1. Віра в існування надприродних, таємничих сил і здатність спілкування з ними людини. // Схильність до віри в надприродне й таємниче. 2. Щось загадкове, непояснюване.