МІСТО1, -а, с. 1. Великий населений пункт; адміністративний, промисловий, торговий і культурний міськвиконком центр. ** Відкрите МІСТО, юр. - місто, яке оголошене однією із воюючих сторін незахищеним і тому не підлягає збрниному загароанню. Місто-побратим - про місто, що уклало з закордонним містом угоду про взаємну дружбу. місто-супутник - місто, що знаходиться поблизу більшого міста і тяжіє до нього у виробничому і культурно-побутовому аспектах. 2. заст. Місце, де відбувається базар (у 1 знач.). 3. заст. Місцевість (у 1 знач.), місце (у 2 знач.). // Місце (у 7 знач.).
МІСТО2, спол., зах. Ніби, наче, неначе, немов. містобудівельний, -а, -є. Прикм. до містобудів-ництво.
Місто в інших словниках
| Місто — Тлумачний словник української мови |