Місток — Великий тлумачний словник сучасної української мови
МІСТОК, -тк4, ч. 1. Зменш, до міст 1 - 3. 2. Підмо-сток для командування на кораблях, машинах і т. ін. для спостереження за ким-, чим-небудь. місточковий, -а, -е. Прикм. до місточок. МІСТОЧОК, -чка, ч. Зменш.-пестл. до місток. МІСТРАЛЬ, -ю, ч. Холодний та сухий північний або північно-західний вітер, який найчастіше віє на Середземноморському узбережжі Франції.