Міф — Великий тлумачний словник сучасної української мови
МІФ, -у, ч. 1. Стародавня народна оповідь про явища природи, історичні події тощо або фантастичні оповідання про богів, обожнених героїв, уявних істот. 2. перев. Щось вигадане, неіснуюче, фантастичне.