МІХ1, -а, ч. 1. Те саме, що мішбк 1,2.2. заст. Бурдюк.
МІХ2, -а, ч. 1. Обладнання, пристрій для нагнітання повітря, що використовується у ковальському, скляному виробництві для роздування вогню, а також для приведення в дію деяких музичних інструментів. 2. Світлонепроникна частина фотокамери, яка формою нагадує гармонію.