МІХОНОША, -і, ч. і ж. 1. Тни, хто водить сліпого носить мішок для милостині. 2. етн. Тни, хтв носить мішок під час колядування. міхраб, -а, ч. Ніша в стіні мечеті. МІХУВАТИЙ, -а, -е. діал. Мішкуватий. МІХУР, -А, ч. 1. Порожнистий орган у тілі тварині або людини, що наповнюється якою-небудь рідн ною. // Мішечок або інші вироби, виготовлені з тканини такого органа деяких тварин. 2. диі. Пухир.
Міхоноша в інших словниках
| Міхоноша — Тлумачний словник української мови |