Мічений — Великий тлумачний словник сучасної української мови
МІЧЕНИЙ, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до мітити' // у знач, прикм. Мічені карти. ** мічені Атоми -атоми, що відрізняються від інших атомів того самого хімічного елемента радіоактивністю й масою або лише масою.
МІЧЕНИЙ, -а, -е. 1. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до мочити. // мучено, безос. присудк. сл. 2. у знач, прикм. Втомлений, зморений.