Мішень — Великий тлумачний словник сучасної української мови
МІШЕНЬ, -і, ж. 1. Штучна або природна ціль за навчальної та тренувальної стрільби. // Об’єкт для стрільби, влучання. 2. перен. Про того, хто є предметом нападок, глузувань, переслідувань.