НАБИВАТИ, -Аю, -Аєш, недок.у НАБИТИ, -б'ю, -б'Аш, док. 1. перех. Наповнювати чимось, щільно втискуючи, вкладаючи всередину. 2. перех. Ударами, тертям об що-небудь і т. ін. робити якесь болісне пошкодження. 3. перех. Ударами надівати, насаджувати на що-небудь. // Насаджуючи обручі і т. ів., робити або лагодити що-небудь. 4. перех. Те саме, що заряджати 1. 5. перех. Забивати, вганяти що-небудь у великій кількості. 6. перех. Прибивати що-небудь до чогось. 7. тільки док.у перех. Ударами, побоями завдати болю. // перев. зі сл. морда, пика, фізіономія і т. ін. Б'ючи во чому-вебудь, спричинити біль. 8. неперех.у рідко. Проникати куди-небудь (про дощ, пил і т. ів.). // безос. 9. перех. Убивати, знищувати велику кількість (людей, звірів, птахів і т. ін. ). 10. перех. Розбивати, роздрібнювати велику кількість чого-небудь. Набити скла. Набити каме-вю. //-. перех.у текст. Вибивати на тканині пев* вим способом якийсь узор.
Набивати в інших словниках
| Набивати — Тлумачний словник української мови |