НАБОБ, -а. ч. 1. Титул мусульманських аристократів (князьків) в Індії, а також особа, що має Цей титул. 2. В Англії 18 ст. - назва осіб, які розбагатіли на Сході. 3. переи. Багата людина, життя якої відзначається східною пишнотою. набовтати див. наббвтувати.
Набоб в інших словниках
| Набоб — Словник чужомовних слів і термінів |
| Набоб — Російсько-український академічний словник (А–П) |