НАБОЛІЛИЙ, -а, -є. 1. Дієприкм. акт. мин. ч. до наболіти. 2. у знач, прикм., перев. зі сл. серце, душа і т. ін. Який багато пережив, зазнав горя. 3. у знач, прикм., перен. Давно назрілий, який вимагає невідкладного розв'язання. // Який давно непокоїть, хвилює, вражає. // у знач. ім. наболіле, -лого, с. Те, що найбільше непокоїть, хвилює, вражає.
Наболілий в інших словниках
| Наболілий — Тлумачний словник української мови |