НАБРИДАТИ, -Аю, -Аєш, недок., НАБРИДНУТИ, -ну, чнеш; мин. ч. набрид, -ла, -ло; док. Ставати неприємним, нудним через одноманітність, часту повторюваність; надокучати. // безос.
Набридати в інших словниках
| Набридати — Тлумачний словник української мови |