Набрід — Великий тлумачний словник сучасної української мови
НАБРІД, -роду, ч., збірн., зневажл. Нікчемні, шкідливі для суспільства люди, які випадково зібралися разом.
НАБРІД, -роду, ч., мисл. Сліди иа росі виплоду тетерука або інших куриних птахів.