НАБІГАТИ, -аю, -аєш, док.у перех.у розм. Багато бігаючи, дістати що-небудь або зазнати чогось. // Завагітніти (про неодружену жінку).
НАБІГАТИ, -Аю, -Аєш, недок.у НАБІГТИ, -біж-, -біжиш; мин. ч. набіг, -ла, -ло; док. 1. Наскакувати, натикатися з розбігу, з розгону на кого-, що-небудь. // Швидко насуваючись, покривати, закривати собою (про хвилі, хмари і т. ін.). // Швидко виникати, починатися, налітати (про бурю, вітер і т. ін. ). // перен. Виявлятися назовні, ставати видимими (про душевні переживання, фізичні відчуття). // перен. Появлятися раптово (про спомини, думки і т. ін.). 2. Виступати, появлятися (про зморшки, сльози, усмішку і т. ін. ). 3. Скупчуватися, збиратися в одному місці (про людей). 4. розм. Біжучи, збиратися (про рідину). // перен. Діставатися, перепадати (про гроші, проценти). 5. Учиняти набіг (набіги); нападати, наскакувати. 6. розм. Несподівано натрапляти на когось, щось, виявляти, зустрічати кого*, що-небудь. 7. тільки док.у перех. Захопити кого-, що-небудь, наскочити на когось, щось. 8. Щільно підходити до чого-небудь, досягати чогось. // Сповнюватися, наступати (про роки). 9. розм. Вискакувати, появлятися, сідати (про болячки, ґулі і т. ін. ). 10. розм. Надходити, наставати (про свята, дні і т. іи.).
Набігати в інших словниках
| Набігати — Фразеологічний словник української мови |