Навар — Великий тлумачний словник сучасної української мови
НАВАР, -у, ч. 1. Рідина, насичена соком тієї речовини, того продукту, що в ній вариться, заварюється і т. ін. // Жир, що спливає на поверхні рідкої їжі під час варіння в ній тваринних продуктів. 2. рідко. Твердий осад на стінках посудини, у якій що-небудь кипить, випаровується; накип. 3. тех., рідко. Те саме, що навирка. 4. перен., розм. Додатковий прибуток, надбавка, вигода.