Навертіти — Великий тлумачний словник сучасної української мови
НАВЕРТІТИ* див. навірчувати'. навертіти2 див. навірчувати'2. НАВЕРТІТИ4 див. навірчувати4. навертітися див. навірчуватися'. НАВЕРТОМ, присл., діал. Коли-небудь, нагодою. НАВЕРХ, присл. 1. На верхню частину чого-небудь, у бік до верхньої частини чого-небудь; прот. наниз. // На поверхню чого-небудь. // На верхній (зовнішній) бік чого-небудь. // На верхній поверх будинку. 2. У протилежному напрямку від землі; угору.