Наверху — Великий тлумачний словник сучасної української мови
НАВЕРХУ, присл. 1. У верхній частині чого-небудь. // На поверхні чого-небудь. // На верхньому поверсі будинку. // перен., розм. В організації, що стоїть вище в ієрархії. 2. розм. Вгорі, у височині.