Нависати — Великий тлумачний словник сучасної української мови
НАВИСАТИ, -Аю, -Аєш, иедок., НАВИСНУТИ, -ну, -неш; мин. ч. навис, -ла, -ло і нависнув, -нула, -нуло; док. 1. Спускатися, звішуватися на що-небудь, над чим-небудь. 2. Висіти, розміщатися низько над чим-небудь. 3. переи. Виникаючи, з'являючись, загрожувати кому-, чому-небудь. 4. Чіпляючись за що-небудь, повисати. 5. переи., розм. Збиратись у великій кількості.