НАВИЧКА, -и, ж. Схильність чи потреба діяти, вести себе певним чином; звичка. // Уміння, набуте вправами, досвідом; навик. // Вміння вирішувати тни чи інший вид завдання, доведене до автоматизму.
Навичка в інших словниках
| Навичка — Тлумачний словник української мови |