Надмір — Великий тлумачний словник сучасної української мови
НАДМІР, присл., рідко. Те саме, що надміру.
НАДМІР, -у, ч. 1. Кількість чого-небудь, що перевершує потребу в ньому; надлишок. 2. Дуже велика кількість, вищий ступінь чого-небудь.