Нажива — Великий тлумачний словник сучасної української мови
НАЖИВА1, -и, ж. Те саме, що наживка.
НАЖИВА2, -и, ж. Легке нетрудове збагачення; поступове збирання, нагромаджування, набування матеріальних цінностей, майна, грошей і т. ін.