НАЙМАНЕЦЬ, -нця, ч. 1. Тни, хто найнявся на роботу до приватного власника, підприємця; найманий робітник. 2. Солдат або офіцер найманої армії. 3. Особа, спеціально завероована для участі у спільних насильницьких діях. 4. перен., зневажл. Тни, хто захищає чужі інтереси не з переконання, а з корисливих мотивів.
