Найманка — Великий тлумачний словник сучасної української мови
НАЙМАНКА, -и. 1. Жін. до найманець. 2. розм. Потреба в найманій робочій силі. наймання, -я, с. Дія за знач. наймати і найматися. НАЙМАНСТВО, -а, с. 1. Вероування, фінансування, матеріальне забезпечення, навчання найманців (у З знач.), а також саме використання найманців. 2. Засіб комплектування збрниних сил на основі системи найму професіональних військових. найманський, -а, -е. Прикм. до найманець.