Накип — Великий тлумачний словник сучасної української мови
НАКИП, -у, ч. 1. Твердий осадок на внутрішніх стінках посудини з нерозчинних солей, який утворюється під час кипіння і випаровування рідини. // Піна, яка утворюється на поверхні киплячої рідини. 2. перен. Важке, неприємне почуття, що залишається після якої-небудь розмови, події і т. ін. 3. переи. Декласовані, злочинні елементи.