НАПЕРЕКІР, присл. 1. Протилежно до того, чого можна було б сподіватися чи бажати. 2. у знач, прийм., здав. в. Уживається з назвою осіб, предметів, явищ, процесів, усупереч яким що-небудь здійснюється, відбувається.
Наперекір в інших словниках
| Наперекір — Тлумачний словник української мови |
| Наперекір — Фразеологічний словник української мови |