НАСКАКУВАТИ5, -ую, -уєш, НЄДОК.' НАСКОЧИТИ, -чу, -чиш, док. 1. Раптово, несподівано накидатися, нападати на кого-небудь. // 3 розгону нападати на кого-небудь у двобої. // Рухаючись, охоплювати кого-, що-небудь, напливати, налітати на кого-, що-небудь (про вітер, хвилі і т. ін. ). // перен.' розм. Нападати, накидатися на кого-небудь із погрозами, докорами і т. ін. 2. Несподівано наштовхуватися на кого-, що-небудь. // тільки док.' перен.' розм. Раптово зустрітися з ким-небудь. // перен.' розм. Несподівано потрапляти в певні умови, обставини і т. ін. (перев. небажані, неприємні); нариватися. 3. тільки док. Несподівано, раптово з явитися; набігти.
Наскакувати в інших словниках
| Наскакувати — Фразеологічний словник української мови |