Насторожі — Великий тлумачний словник сучасної української мови
НАСТОРОЖІ, прасл. Пильно, уважно. Бути насторожі. НАСТОРОЖУВАННЯ, -я, с. дія за знач, насторожувати. НАСТОРОЖУВАТИ, -ую, -уєш, иедок., НАСТОРОЖИТИ, -жу, -жиш, док., перех. Викликати напружену увагу, зосередженість, занепокоєння, тривогу. Насторожувати вуха.