Натовп — Великий тлумачний словник сучасної української мови
НАТОВП, -у, ч. 1. без додатка і кого, чого. Велике неорганізоване скупчення людей; стовпище. Розбурханий натовп. 2. розм. Тиснява, штовханина серед великого скупчення людей. // у знач, присл. натовпом. Неорганізовано і у великій кількості. 3. перен., розм. Велика кількість чого-небудь. натовпитися див. натовплюватися.