НАІБ, -а, ч. 1. За середньовіччя в мусульманських державах - правитель округу або провінції. 2. У закавказьких ханствах - начальник магалу (територіальної одиниці). 3. В імаматі Шаміля - намісник імама на певній території. 4. У султанській Туреччині - помічник мулли, каді, цехового старшини.
