Невтішний — Великий тлумачний словник сучасної української мови
НЕВТІШНИЙ, НЕУТІШНИЙ, -а, -е. 1. Якого важко або неможливо втішити чим-небудь, заспокоїти. // Надзвичайно сильний, великий своїм виявом. 2. Який не втішає, не радує, а засмучує; безрадісний, сумний.