Недорікуватий — Великий тлумачний словник сучасної української мови
НЕДОРІКУВАТИЙ, *а, *е. 1. Який має дефект мови, що полягає у невмінні правильно й чітко вимов* ляти деякі звуки, слова, або який просто непра* вильно й нечітко вимовляє звуки, слова. // у знач. ім. недорікуватий, .того, ч. Те саме, що недоріка 1. 2. перен., розм. Неспроможний впо* ратися з чим-небудь своїми силами; безпорадний.