НО , част. 1. спонук. Уживається в наказових реченнях, перев. при дієслівних формах наказ, способу для пом'якшення наказу, надання розмові відтінку невимушеності і т. ін. 2. підсил. Уживається при частках, дієсловах дійсного способу і т. ін. 3. обмежувально-видільна, розм. Те саме, що тільки.
НО2, спол. протиставний, розм., рідко. Те саме, що ала'. но', виг. 1. Уживається як окрик, яким поганяють коней та інших тварин. 2. Уживається для вираження застереження від чого-небудь.
НО', невідм., ч. Вид аристократичного японського театру, що виник за феодальних часів і розквітнув у 14 ст.
Но в інших словниках
| Но — Російсько-український академічний словник (А–П) |