Нуль — Великий тлумачний словник сучасної української мови
НУЛЬ, -А, ч. 1. Цифра 0, що означає відсутність величини, а при підставлянні її до іншого числа справа означає збільшення його в десять разів. // Число, що є межею між ділянкою позитивних та ділянкою від'ємних чисел. 2. Умовний початок шкали. // Умовна величина, від якої починається відрахування подібних до неї величин (часу, температури, тиску і т. ін.). ** Абсолютний нуль: а) фіз. Нуль за шкалою Кельвіна, що дорівнює — 273 “С.; б) переи. Нікчемна людина, невіглас. Нуль-нуль: а) уживається після називання години на означення точного часу: саме о такій-то годині й ні на хвилину пізніше або раніше; б) у деяких спортивних змаганнях означає, що жодна з команд не дістала переваги у грі. Рухомий нуль - нуль шкали засобу вимірювання, розташування якого може змінюватися в рамках деякого діапазону. 3. У дореволюційній школі - найнижчий бал оцінки знань, поведінки. 4. перен. Те, що не має ніякої цінності чи значення.