ОБАБІЧ. 1. присл. З обох боків; на обидва боки. 2. у знач, прийм. з род. в. Уживається для вказування на розташування, переміщення і т. ін. кого-, чого-небудь по обидва боки об’єкта. //- рідко. Уживається для вказування на розташування кого*, чого-небудь соік від об'єкта; поряд, збоку.
Обабіч в інших словниках
| Обабіч — Тлумачний словник української мови |